Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розвінчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвінчуватися — уюся, уєшся, недок., розвінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) розм., заст. Припиняти. 2) тільки недок., перен. Пас. до розвінчувати 3) … Український тлумачний словник
розвінчати — див. розвінчувати … Український тлумачний словник
розвінчування — я, с. Дія за знач. розвінчувати … Український тлумачний словник
розв'язуватися — уюся, уєшся, недок., розв яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Розпускатися, роз єднуватися (про кінці чого небудь зв язаного). || Звільнятися від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. (про когось зв язаного чи обв язаного, про щось перев язане) … Український тлумачний словник
викривати — викрити (кого що виявляти неґативні, злочинні дії / причетність когось до них), розкривати, розкрити, розвінчувати, розвінчати, виявляти, виявити, демаскувати … Словник синонімів української мови
